Перед укладанням плитки рекомендується визначитися з розміром плитки. Якщо ванна кімната вузька, а стеля висока, краще розташовувати плитку горизонтально, тоді приміщення здаватиметься ширше, а стеля трохи нижча. Подумайте про малюнок укладання. До стелі або до половини стіни доходитиме плитка, скільки буде потрібно декоративних елементів (бордюрів, вставок). Визначите, чим закінчиться останній ряд. Красиво виглядають бордюри «олівець».
 |
Підготовка ванної кімнати
Перш ніж укладати плитку у ванній, переконайтесь, що стіни ванної кімнати строго перпендикулярні одна одній, стеля підлозі. Краще всього це перевірити за допомогою рівня. Якщо існує щонайменше відхилення, після укладання плитки кривизна відразу впадатиме у вічі. Вирівнювання поверхонь стін ванної кімнати — один з найважливіших етапів укладання керамічної плитки у ваннійй кімнаті. Чим якісніше виконана підготовка поверхні під плитку, тим простіше проводити укладання плитки. Стару плитку на стінах та на підлозі необхідно збити.
Для вирівнювання стін ванної кімнати можна викомалтовувати вологостійкий гіпсокартон, штукатурку або вирівнюючі суміші. Працювати з гіпсокартоном простіше та швидше, але він «з'їсть» декілька сантиметрів площі. Для додаткової міцності основи під плитку викомалтовуйте два шари гіпсокартона.
Перш ніж штукатурити стіни ванної кімнати, слід виставити «маяки» (виконані по рівню вертикальні шари штукатурки) і, орієнтуючись на них, обштукатурити усі стіни (мал. 1а, 1б, 1в).
 |  |  |
Вирівнюючі суміші викомалтовують, якщо кривизна поверхні стіни мінімальна. Перед укладанням плитки у ванній, пише iBud.ua, стіни та підлогу грунтують. Грунтовка зміцнює основу, «вбиває» пил та забезпечує краще зчеплення плитки із стіною.
 |
Укладання плитки на стіну
Укладання плитки в невеликій ваній багато майстрів починають із стіни. Спочатку розкладіть плитку на підлозі і подивіться, який виходить малюнок. Лінія, що регулярно повторюється, у плитки «під камінь» може псувати сприйняття в цілому. В цьому випадку спробуйте повернути плитку (кожну, в шаховому порядку або кожну четвертую).
Необхідно точно знати розташування плиток на стіні. Якщо ширина стіни ванни являється кратній ширині плитки (наприклад, на стіні поміщається 10 рядів цілої плитки), то плитка укладатиметься без підрізання. В цьому випадку в кутку викладається перший вертикальний ряд, потім нижній горизонтальний ряд, а потім послідовно заповнюється простір (мал. 2), що залишився.
 |  |
1. Вибирають «червоний» кут і саме з нього починають викладати плитку. Підрізана плитка таким чином опиняється в так званому «невидимому» кутку (мал. 3). Цей спосіб укладання плитки у ванній рекомендується у разі, якщо «raquo &; підрізана плитка рівна не менше 1/2 цілої плитки.
2. Якщо ж підрізання виходить менше 1/2 цілих плитки (3-5 см), то стіну ділять навпіл і викладають плитку так, щоб центр стіни ванни доводився на міжплитковий шов або середину цілої плитки, а підрізана плитка помістилася б по краях стіни, маючи при цьому однакову ширину (мал. 4).
 |  |
Якщо плитка вкладається від підлоги, то рейка прибивається під перший знизу ряд цілої плитки (другий ряд від підлоги), і плитка вкладається вгору (мал. 6). Якщо усі розрахунки зроблені правильно, то верхній край ванни повинен співпадати з початком цілого ряду плитки.
Перший цокольний ряд утворюється із підрізаної плитки. Цей ряд рекомендується виводити після укладання підлоги, щоб приховати нерівні краї напільної плитки, які гірше підрізають через більшу твердість. Безпосередньо від підлоги плитка вкладається тільки у тому випадку, якщо поверхня підлоги абсолютно рівна по горизонталі.
 |  |
Шви на усіх стінах повинні співпадати, складаючи єдину лінію. Щоб отримати рівні, однакові шви між плитками, рекомендуємо застосовувати дистанційні хрестики (мал. 8).
 |  |
Враховуючи, що клей зберігає свої властивості, як правило, не довше 30 хвилин (час залежить від типу основи, температури та вологості повітря в приміщенні та позначається на упаковці клею), наносити його слід на поверхню, що не перевищує одного квадратного метра. Розчин наноситься гладкою стороною шпателя, потім рівномірно розподіляється зубчастою. Втратив свої властивості усохлий розчин необхідно видаляти та наносити новий.
Укладання плитки на підлозі ванни
Існує багато варіантів малюнка укладання напільноїї плитки у ваннійй кімнаті. Найпростіший та найпоширеніший, який підходить для усіх приміщень, – паралельно стінам. Складніший та менш економічний (плитку доводиться підрізати) – діагональне укладання, яке добре виглядає в просторих приміщеннях.
Велике значення мають видимий кут та сторона, з якої ми заходимо в приміщення. Біля входу краще укладати цілу плитку, тому що підрізана на порозі виглядає негарно. Те ж саме відноситься і до видимого кутка приміщення.
 |
Виклавши підлогу, почекайте 3-4 дні, поки розчин не висохне. Перша доба (чи як мінімум 12 годин) по плитці бажано взагалі не ходити. Час повного висихання залежить від типу розчину, товщини шару та вологості приміщення.
Обробка міжплиткових швів
Мінімум через добу після укладання настінної плитки можна пмалтупати до затірки швів, викомалтовуючи спеціальний розчин (затірку) потрібного кольору. Спочатку шви очищаються від залишків клейового розчину, потім за допомогою гумового шпателя заповнюються затіркою. Через час, вказаний на упаковці затірки, слід вологою губкою видалити надлишки з поверхні. Коли розчин висохне, можна пмалтупати до остаточного очищення, викомалтовуючи м'яку тканину та жорстку губку. Так само роблять затірку міжплиткових швів в напільній плитці ванни. Але в даному випадку не рекомендуємо затірку білого кольору (мал. 11).
 |  |
Стик ванної та стіни можна оформити керамічним або пластиковим плінтусом або залишити невеликий шов в 2-3 мм.
 |
Якщо над раковиною ви вирішите розташувати дзеркало в рамі з керамічного бордюру, то спочатку слід викласти настінну плитку разом з бордюром, залишаючи простір необхідного розміру під дзеркало. Потім герметизується поверхня стіни, на край дзеркала по усьому периметру наносяться «рідкі цвяхи» чи інший клей, який не зіпсує амальгаму дзеркала з тильного боку. Потім дзеркало «вставляється» у раму з бордюру. Шов між дзеркалом та бордюром герметизується.
Інструмент для укладання плитки
Для укладання плитки буде потрібно плиткоріз, рівень для визначення кривизни поверхні, гладкий шпатель для попереднього вирівнювання поверхні (мал.13), шпатель гребінчастий для нанесення розчину (мал.14), гумовий шпатель для нанесення мастики для швів. Для напільної та настінної плитки потрібно гребінчастий шпатель із зубцями різної висоти: чим більша та важча плитка, тим більший розмір зубців.
 |  |
Клей для укладання плитки
Сучасні виробники пропонують спеціальний клей у вигляді порошку, при додаванні води в який виходить розчин, що має високу фіксувальну здатність. У своїй основі клей має цемент високої якості та клейову складову. Залежно від останньої суміші розрізняють за швидкістю, міцності схоплювання та призначення:
– для внутрішньої обробки стін на кухні та в санвузлі;
– для укладання підлогової плитки;
– для зовнішньої обробки цоколя та ін.
Існують принаймні три періоди твердіння клейового розчину:
– втрата рухливості з'єднань;
– готовність на початок експлуатації;
– повне затвердіння.
Перший етап – цей час, протягом якого можна укладати плитку або виправляти її положення. Тому доцільніше використовувати суміші, які довго не втрачають склеювальну здатність. Готовність до експлуатації (коли по поверхні підлоги, наприклад, вже можна ходити) співпадає з моментом початку робіт по затірці швів і для більшості сумішей відповідає 24 годинам. Час повного затвердіння настає зазвичай через декілька діб.
